Все частіше можна почути від різних шкіл, що вони працюють з дітьми за методикою Монтессорі. І може скластися враження, що це просто один із модних напрямків в освіті.
Але чи це так насправді? Давайте розберемося.
Методика Монтессорі заснована на свободі вибору: щоразу дитина сама вирішує, чим вона сьогодні займатиметься. Основний спосіб навчання — пробувати все на практиці.
Девіз педагогіки Монтессорі — «Допоможи мені це зробити самій».
Переваги системи Монтессорі:
— розвиток моторики, уваги, логіки, мислення;
— швидке освоєння побутових навичок;
— розвиток самостійності;
— навчання побудовано в ігровій формі, що сприяє зацікавленості та швидкому сприйняттю;
— діти вчаться поважати особистий простір та чужу думку.
Недоліки системи:
— відсутність творчої складової у навчанні. Процес творчості розцінюється як перешкода повноцінного розвитку;
— розвиваються лише інтелектуальні та практичні навички;
— відсутність фізичних вправ та активних ігор;
— складність адаптації після Монтессорі-садів у звичайних навчальних закладах, де необхідно дотримуватись дисципліни та підкорятися певним правилам;
— методика не підійде для дітей, які мають проблеми у спілкуванні з однолітками. Їхні соціальні навички лише погіршаться, оскільки спілкування в Монтессорі-групах зведено до мінімуму. Також система неефективна під час навчання гіперактивних дітей.
Висновок:
Педагогічна методика Монтессорі сприяє різнобічному розвитку та формуванню особистості. Система має недоліки. Застосування авторського методу у комплексі з іншими підходами до навчання забезпечить ефективний розвиток всіх необхідних навичок з урахуванням індивідуальних особливостей дитини.
